В разделе: Архив газеты "Бульвар Гордона" Об издании Авторы Подписка
Из любви к искусству

Светлана и Виталий БИЛОНОЖКО: «У нас одна мета — гуртувати навколо себе божевiльних, якi ще пам’ятають, що таке сiм’я»

Анна ШЕСТАК. «Бульвар Гордона» 30 Ноября, 2011 22:00
10 декабря в столичном дворце «Украина» состоится 11-я по счету «Мелодiя двох сердець»
Анна ШЕСТАК
- Цього року робимо те, чого не було ранiше, - поделился с «Бульваром Гордона» Виталий Билоножко,- беремо Президентський оркестр, робимо нове аранжування, оркестровки... Оновлюємо матерiал, який давно в нашому репертуарi, але досi не був у ротацiї.

- Вiталiк заспiває пiснi, якi виконував ще в юностi, - продолжает Светлана. - Це те, про що вiн мрiяв. Каже: «Свєта, ну коли ще випаде така нагода?». А з нашим онуком, 10-рiчним Вiталiком, вони виконають свiтовий хiт Луї Армстронга Let My People Go. До речi, Анатолiй Ярмоленко, наш бiлоруський друг, солiст гурту «Сябри», також їде до нас з онуком - переможцем дитячої «Нової хвилi». Хай люди подивляться, якi на естрадi красенi-дiди! Їх i дiдами ще називати рано!

- У нас багато спiвочих династiй, - говорит Виталий. - I дуже приємно, що деякi з них вперше виступили саме на «Мелодiї двох сердець». Зараз усi знають Вiку i Настю Петрик, талановитих сестричок...

- Да, они сразили наповал жюри «Новой волны», а Настя уже и с Филиппом Киркоровым дуэтом спела...

- Кiлька рокiв тому ми почули, як спiває Вiка, i зателефонували батькам: «Ми знаємо, у вас iще одна дитина є...». - «Є. Але їй тiльки п'ять рокiв». - «А вона спiває?». - «Ой, - кажуть, - як спiває! Хоча жодного разу на сцену ще не виходила». Тодi ми пояснили: «Розумiєте, у нас такий формат - повинно бути щонайменше двоє людей, родичi. Давайте спробуємо». I Настя з Вiкою заспiвали так, що люди в шоцi були! У гарному розумiннi цього слова. Одна - дiвчинка-школярка, а друга - ще менша, така таблетка, метр вiд землi. Але голос - вражаючий!

- До речi, Тоня Матвiєнко, яка цього року посiла друге мiсце у «Голосi країни», також вперше виступила у нас, - добавляет Светлана Билоножко. - Це було 99-го року, ми запросили Нiну Митрофанiвну, i вона привела всю родину - чоловiка Петра, двох синiв i Тоню. Дiти, звичайно, соромились, але пiсля цього Тоня сказала мамi: «Я вирiшила - буду спiвачкою». Тепер ми пересвiдчились: це рiшення - правильне. I Тоня з Нiною, i сестри Петрик, i Вiтя Павлiк iз сином Сашком, який брав участь у «Х-факторi», знову до нас приєднаються. Володя Бистряков заспiває з дружиною Ольгою - вона у нього професiйна спiвачка...

- ...ми гарно її знаємо, ще зi школи, - продолжает Виталий. - Оля - однокласниця нашого молодшого сина Женi. I Петро Мага з дружиною приїдуть. Вона акторка, має вийти непоганий дует.

- На вашем фестивале часто поют даже те, кого зрители не привыкли видеть в роли артистов...

- Цього року запросили Свiтлану Суркiс, - говорит Светлана Билоножко.

- О том, что у нее хороший голос, я наслышана, но на большой сцене она ни разу не выступала.

- У нас виступить - iз переможцем «Х-фактора» Олексiєм Кузнєцовим. Коли почуєте Свєту, зрозумiєте: якби вона брала участь у пiсенних конкурсах i талант-шоу, стала б серйозною конкуренткою найсильнiшим спiвакам. У неї i голос, i слух, i манера своя...

- Знаю, в нынешнем году среди участников «Мелодии» - омбудсмен Нина Карпачева. Она тоже будет петь?

- Нi, пiднiметься на сцену разом iз сiм'єю Овчарiв. Ви ж пам'ятаєте, як Настя Овчар врятувала з палаючого будинку молодшу сестричку? Гадаю, кращого прикладу родинної єдностi годi шукати. До того ж 10 грудня - Мiжнародний день прав людини, тому запросити Нiну Iванiвну абсолютно логiчно.

- «Сябров» вы уже упомянули, а другие зарубежные гости будут?

- Iз Росiї - нi, - уточняет Виталий. - Фестиваль став своєрiдним iндикатором стосункiв: коли запрошуєш, розумiєш, як до тебе ставляться. Хтось погоджується одразу, хтось вiдповiдає: «Вiталiк, ну ти ж знайдеш для мене хоча б тисяч 30 євро?». А коли виявляється, що нi, вiдмовляє. Тому у нас уже є iнша традицiя - запрошувати гостей не зi Сходу, а з Заходу. Цього року будуть Bad Boys Blue.

- Концерт покажут по телевидению?

- У новорiчну нiч! - улыбается Светлана. - Знiматимемо самi, транслюватиме Перший Нацiональний - з о пiв на десяту вечора до першої ночi, перерва лише на привiтання Президента. Організувати дійство допомагають сини - Георгій та Євген, які в усьому нас підтримують. Плануємо зробити не просто концерт, а концерт iз вкрапленнями документальної хронiки - того, що вiдбувається за кулiсами. Глядачi звикли бачити артистiв гарними, усмiхненими, усiм задоволеними. А скiльки часу й нервiв витрачається на пiдготовку до виступу, нiхто не знає.

- Этот фестиваль у вас - 11-й по счету...

- Офiцiйно. Але фактично - 12-й. Одного разу ми за рiк провели два. I кожного разу - нiби дитину народжуємо!

- Так вам, Светлана, пора звание матери-героини присуждать!

- (Смеется). Ну, матерi-героїнi, мабуть, не дадуть, але орден Княгинi Ольги до ювiлейного дня народження обiцяли. Хоча справа, звичайно, не в нагородах. Просто не хочеться сидiти склавши руки або виступати лише з метою засвiтитися - прийшли, покрасувалися, пiснi поспiвали, розiйшлися. Працювати, як i жити, треба заради якоїсь мети. У нас iз Вiталiєм вона одна - гуртувати навколо себе останнiх iз могiкан, тих божевiльних людей, якi ще пам'ятають, що таке сiм'я i як багато вона для людини значить. Навiть у сучасному свiтi.



Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter
Комментарии
1000 символов осталось