Андрей Миколайчук ремонтирует дом после наводнения
Сумувати i жалiтися нема коли - треба лагодити. Уже навiть смiємося з цього. Кохана каже, що «по дизайну вышло очень неплохо». В однiй кiмнатi була трохи нижча пiдлога, в iншiй - вища, тому тепер частина будинку у мене, нiби сцена, - я саме хотiв набирати учнiв, у мене ж дев'ять рокiв педстажу.
Знаєте, коли побачив, що коїться в хатi, навiть не злякався - здивувався, як вона взагалi втрималася? Виявилося, завдяки тому, що колись я взяв цемент i обвiв ним кутки. Як вiдчував... Зараз росту i як автор пiсень, i як будiвельник - якщо в когось будуть питання, пов'язанi з будiвництвом, вiдправляйте до Андрiя Миколайчука! Разом iз майстром цемент розмiшую, вiдра ношу, камiнцi розбиваю... I разом з тим складаю пiснi - на iсторичну тематику. Дiйшов висновку, що спiвати треба тiльки те, до чого зараз лежить душа.
Тiльки погляньте: у всьому свiтi жахлива криза для авторiв - вiдбувається пiдмiна красивої пiснi хорошим вiдеоклiпом. Усi захопилися брендизацiєю, вiдеорядом i забули, як пiснi з'являлися - не заради створення бренду, а тому, що люди стомилися пiсля роботи, сiли бiля хати i щось заспiвали.
Пiсня iснує не для випендрьожу, а для душi! I така криза скрiзь. I в тiй самiй Росiї, на яку рiвняється наш шоу-бiзнес, хоча вона бiльша i їде... Ну, ви самi додайте, на чому Росiя їде. (Смеется). Так само, як росiйський спорт досi їде на досягненнях спорту радянського. У всьому свiтi нема репертуару! Є лише продюсерська модель розкрутки артиста: тато-продюсер бере «матерiал», пiдшукує десь щось схоже на пiсню i лiпить «зiрку». Я категорично не сприймаю такої моделi. Кожен артист повинен бути собою, шукати свiй шлях i виконувати той репертуар, який йому до душi.Андрей Миколайчук ремонтирует дом после наводнения