Наталья Сумская в шоке от российского кино

- У моєму театральному життi головна новина - це, безумовно, прем'єра спектаклю «Грек Зорба», поставленого за мотивами твору грецького письменника Нiкоса Казандзакiса, що вiдбулася на сценi Нацiонального театру iменi Франка. У театрi таке дiйство порiвнюють iз народженням дитини - це завжди таємниця, таїнство. Ми вiдiграли вже три вистави, у залi кожен раз аншлаг за всiма показниками. Гадаю, «Грек Зорба» житиме довгим сценiчним життям.

Над виставою працював наш вiдомий режисер Вiталiй Малахов, ми разом створювали «Отелло» та «Про мишей i людей» за Стейнбеком. I з партнером знову пощастило - головну роль у спектаклi грає Анатолiй Хостiкоєв. Передбачаючи ваше запитання про те, чи важко постiйно бути разом i на роботi, i вдома, вiдповiм: найперше - зручно, адже партнер завжди поруч.

На Покрову, 14 жовтня, виповнилося рiвно сiм рокiв з того дня, як у телеефiрi вперше з'явилася програма «Ключовий момент». Глядачi менi буквально проходу не дають, постiйно розпитують, де вона зараз, чи скоро вийде знову. Телевiзiйники також дивуються: «Як же вас iз такими високими рейтингами вiдпустили?». Причина, очевидно, полягає у спрямуваннi вiтчизняних каналiв.

Зараз на телебаченнi найбiльш рясна нива розважальних проектiв, куплених десь за кордоном, тому особливо приємно, що серед них дуже запам'ятався вiтчизняний, наш «Ключовий момент». Люди дивляться те, що їм пропонують, але чекають на нас. Тож можу запевнити: зовсiм скоро ми повернемо улюблену програму до ефiру.

А щодо кiнематографа, то нинi я бiльше теле-, нiж кiноакторка. Нещодавно одна росiйська режисерка запросила мене на кiнопроби - на головну роль. Їй сподобалося, хоч я й не наважилась озвучити деякi пiкантнi фрази... А потiм почалися перемовини, i менi надiслали увесь сценарiй.

Знаєте, бiльшого шоку я в життi не вiдчувала! Цей фiльм - тотальне зубожiння героiв! Суржик, густо переплетений вiдвертими матюками, пошлятина, безпросвiтнiсть, пияцтво... I навiть сюжету як такого не було. Я була просто пригнiчена. Режисерка прогнозувала успiх: мовляв, це нове прочитання образу слов'янської жiнки, такого до неї ще нiхто не робив... Та все ж я ввiчливо подякувала й вiдмовилась. Чомусь зараз, якщо українець, то найчастiше примiтивний, недолугий, душеубогий. Я пiд цим не пiдписуюсь, як казав грек Зорба...

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter